Захист прав інтелектуальної власності в інтернеті – це комплекс технічних, досудових та судових заходів для усунення правопорушень, пов’язаних із поширенням та використанням у Мережі об’єктів інтелектуальної власності без згоди правовласників.

 

 

Інтелектуальна власність в мережі інтернет. Об’єкти інтелектуальної власності.

Динамічна трансформація життя в режимі офлайн у площину онлайн-простору призвела до масового використання об’єктів інтелектуальної власності без згоди правовласників. Користувачі мережі розповсюджують друковані та музичні твори, фото- та відеоматеріали, графічні зображення, перетворені на комп’ютерні файли, без попередньої домовленості з офіційним власником контенту. А через якийсь час автор може виявити свій твір під чужим ім’ям.

Мережа переповнена матеріалами, які порушують авторські права та процедура доступу до цієї інформації максимально спрощена. На спеціалізованих сайтах можна безкоштовно або за невелику плату завантажити будь-яку комп’ютерну програму, програмний код та будь-які бази даних. Розповсюджувачі піратського контенту дозволяють обмінюватися файлами користувачам через сховища файлів або файлообмінні мережі (торренти).

Об’єкти інтелектуальної власності в мережі Інтернет, які найчастіше зазнають порушень з боку користувачів:

  • Крадіжка веб-розробниками чужого програмного коду
  • Використання в комерційних цілях чужого доменного імені
  • Нелегальне копіювання матеріалів інтернет-ресурсів
  • Несанкціоноване використання торгової марки
  • Розміщення на власних сайтах піратських копій аудіо та відеоматеріалів.

Глобальна проблема інтелектуальної власності пов’язана із незаконним розповсюдженням товарних знаків в Інтернет. Особливо часто трапляються випадки продажу в мережі одягу, взуття та електроінструментів китайського кустарного виробництва з лейблами всесвітньо відомих брендів. При цьому документи на імпорт цього товару у підприємців можуть бути гаразд.

Запобігти цим злочинам практично неможливо, але захистити свої інтелектуальні права можна, якщо зосередити зусилля на підготовці доказової бази в суді. Основним підтвердженням будуть реєстраційні документи власника на об’єкт інтелектуальної власності.

Дізнайтесь, хто продає Вашу торгову марку прямо зараз

Спробувати ДЕМО

    Захист прав інтелектуальної власності в інтернеті

    Якщо своєчасно та правильно забезпечити правову охорону своїм об’єктам, тобто мати докази права власності, то можна уберегтися від незаконного копіювання контенту з Вашого сайту, використання торгової марки та графічного зображення бренду чи копірайту товарів.

    Право власності підтверджується відповідними реєстраційними свідоцтвами для торгових марок, кодів та найменувань або патентами для промислових зразків та винаходів.

    Одним із методів захисту прав інтелектуальної власності може стати знак COPIRIGHT ©. Цей знак свідчить про заборону використання цих матеріалів для розповсюдження. Зазвичай його ставлять унизу сторінки з об’єктом або у футері сайту. Знак КОПІРАЙТ – це умовне позначення, тому краще зареєструвати свої права та отримати відповідний документ.

    В Україні питання реєстрації інтелектуальних об’єктів займається «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Якщо зареєструвати об’єкт інтелектуальної власності у реєстрі ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності), то можна отримати міжнародну реєстрацію та захист інтелектуальних прав одразу в кількох країнах.

    Проблеми захисту інтелектуальної власності в Інтернеті

     width =Проблема захисту інтелектуальної власності в Інтернеті полягає у складності виявлення порушників, фіксації факту порушення та притягнення до відповідальності.

    Забезпечити захист нематеріальним об’єктам інтелектуальної власності в Інтернеті сьогодні вкрай проблематично. Це з тим, що Мережа розвивається самостійно і обмежити її рамками чинного законодавства тієї чи іншої країни неможливо.

    У більшості випадків власники інтернет-ресурсів, публікуючи на своїх сайтах чужі твори, щиро не вважають це порушенням авторських прав, вважаючи, що вони популяризують автора та його твори.

    Можливості інтернету, що дозволяють вільно обмінюватися інформацією та розміщувати наукові, літературні, музичні твори для широкого кола користувачів, створюють проблеми захисту об’єктів авторського права в Мережі.

    Вітчизняні підприємці, розміщуючи на своїх сайтах чужі логотипи, фото чи копіюючи товари, чомусь думають, що закордонні правовласники про це не дізнаються. Але з динамічним розвитком онлайн життя з’являються нові методи захисту від порушників, а незаконне використання зображень всесвітньо відомих торгових марок може призвести до дуже серйозних наслідків.

    Захист прав на доменне ім’я

    Ще одна проблема захисту інтелектуальних прав в інтернеті пов’язана із реєстрацією доменних імен.

    Домове ім’я не є об’єктом інтелектуальної власності, тому не перебуває під захистом українського законодавства. Торгова марка (товарний знак) охороняється Законом України як об’єкт інтелектуальних прав. Забезпечити захист домену можна, якщо зареєструвати його як товарний знак.

    У цьому випадку з’явиться можливість притягнути до відповідальності сторонніх осіб, якщо вони вирішать скористатися вашою назвою сайту. Як мінімум отримати компенсацію.

    По-друге, не можна зареєструвати два ідентичні домени. Відповідно до законів про торгові марки, зареєструвати торгові марки з однаковими назвами, але у різних класах можна, а під час реєстрації доменного імені працює правило першості.

    Наприклад, в Україні зареєстровано кілька торгових марок «Пегас» у різних класах. Під однією торговою маркою виробляють гербіциди та засоби для знищення шкідливих рослин та комах, а під іншою – здійснюють автомобільні перевезення. У цьому випадку лише один із бізнесів (той, хто перший подасть заявку) може використовувати в доменному імені pegas, другому доведеться вибирати інший домен.

    Ця ситуація призводить до кіберсквотингу (Докладніше читайте у статті >«Реалії боротьби з порушенням прав на товарні знаки в інтернет-магазинах»). Сквотери реєструють доменні імена, використовуючи популярні торгові марки або комерційні назви відомих компаній, які ще не працюють на вітчизняному ринку. Ціль – використання у власних інтересах для збільшення трафіку на сайт або, що найчастіше буває, продаж, правовласникам торгових марок.

    Описані вище проблеми можна вирішити, якщо заздалегідь подбати про методи та способи захисту своєї інтелектуальної власності. Насамперед необхідно отримати охоронні документи на свій твір, комп’ютерну програму, торгову марку, винахід, сторінку в інтернеті.

    Незважаючи на те, що процес реєстрації займає якийсь час і вимагає фінансових вкладень, згодом ви не тільки зможете успішно захистити свої права, але й надати можливість користуватися результатами інтелектуальної діяльності за винагороду.

    Моніторинг незаконного використання торгової марки – перший крок захисту інтелектуальних прав

    Захист бренду в інтернеті

    Захист товарного знака в Інтернеті – це сукупність технічних та правових заходів, спрямованих на усунення порушень виняткових прав власника на торгову марку в мережі Інтернет.

    Кожен товаровиробник або імпортер, який веде продаж в Інтернеті, ризикує зіткнутися із проблемою порушення інтернет-магазинами виняткових прав на об’єкти інтелектуальної власності.

    Часто в інтернеті продаються товари з використанням чужого знаку для товарів та послуг (торгової марки), комерційного найменування та фотографій.

    Діяльність суб’єктів електронної торгівлі регулюється в Україні Законами «Про телекомунікації», «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів» та Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. N 103 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торгівлею чи офісних приміщень».

    На жаль, ці документи мають декларативний характер і не регламентують багато аспектів інтернет-торгівлі на законодавчому рівні. В результаті:

    • виникають суперечності між інтересами бізнесу та держави;
    • відкрито можливість реалізовувати контрафакт та «сірий імпорт» через інтернет-канал;
    • ущемляються права споживачів;
    • порушуються інтелектуальні права на торгову марку.

    Щоденний автоматизований моніторинг інтернет-магазинів, який Price Control надає своїм клієнтам, дав можливість систематизувати та визначити основні порушення прав інтелектуальної власності в Інтернеті:

    • несанкціоноване використання торгової марки з комерційною метою;
    • незаконне використання торгової марки в доменному імені сайту без згоди власника;
    • розповсюдження піратських копій зображень та відеоматеріалів.

    Законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (залежно від шкоди, заподіяної правопорушенням, та обставин справи).

    Але для ефективного захисту бренду в майбутньому плацдарм необхідно підготувати ще до розвитку бізнесу.

    Дії, які необхідно зробити:

      • Перевірити унікальність назви бренду для вашого цільового ринку. Наявність схожого бренду у галузі чи країнах, де ви вирішили вести бізнес, стане проблемою.
      • Зареєструвати бренд та його логотип для всіх країн, де він буде представлений.
      • Регламентувати всередині компанії підписання угоди про конфіденційність інформації.

    Використання назви торгової марки в доменному імені сайту

    До цього часу залишається не до кінця врегульованим питання захисту прав інтелектуальної власності на торгову марку, якщо вона незаконно використовується в:

    • домінному імені,
    • у рекламних банерах
    • як мета-теги та гіперпосилання.

    Імовірність притягти до відповідальності порушника за несанкціоноване використання назви торгової марки у доменному імені вище, якщо зібрати документальні підтвердження наступним фактам

    1. У домені використовується зареєстрований знак для товарів і послуг або назва, подібна до нього до ступеня змішування:
      • без дозволу правовласника торгової марки;
      • щодо товарів або послуг, для яких торгова марка була раніше зареєстрована;
      • з метою отримання прибутку.
    1. Заявка на реєстрацію торгової марки, на яку було порушено права, була подана раніше, ніж зареєстровано доменне ім’я.

    На жаль, є ще кілька факторів, які можуть стати на заваді відновленню порушених прав власника торгової марки.

    1. Неможливість визначити фізичну особу-реєстранта доменного імені. До 2010 року інформація про власників доменних імен розміщувалася у вільному доступі в базі whois. Після прийняття ЗУ ‘Про захист персональних даних’ дані про приватних осіб були приховані та недоступні для перегляду. А безпосередньо у реєстратора інформацію про порушника можна отримати лише за запитом правоохоронних органів чи судовим рішенням.
    2. Кіберсквотери нерідко уникають реальної відповідальності за використання назви знака для товарів та послуг в доменних іменах. Як правило, за рішенням суду порушник зобов’язаний припинити використання назви торгової марки у доменному імені сайту. Але виконання рішення суду може тривати на кілька років.

    На жаль, вітчизняна судова практика у сфері неправомірного використання торгової марки в доменних іменах перебуває лише на стадії та формування. Тому кожна ситуація розглядається індивідуально з урахуванням особливостей конкретної справи.

    Приклади доменних суперечок


    Домова суперечка між Xiaomi Inc та генеральним директором української компанії «NIS» Алесандром Ширковим.

    Компанія «NIS» – дистриб’ютор більш ніж 20 різних брендів електроніки в Україні, у тому числі і Xiaomi. Тому в 2014 році Олександром Ширковим було зареєстровано дві торгові марки Xiaomi і Mi, а згодом і доменних з ідентичними назвами.

    Xiaomi Inc намагалися позбавити Широкова та доменного імені Xiaomi-Mi.com, звернувшись до ВОІВ (Всесвітня організація захисту інтелектуальної власності WIPO) з позовом про порушення інтелектуальних прав. Проте, рішення міжнародних арбітрів за цим позовом було на користь українського підприємця. Що стосується доменів xiaomi.ua та mi.ua, то питання вирішили без судових розглядів. Олександр Ширков погодився на добровільне відчуження прав на домени китайської компанії Xiaomi Inc.

    На момент написання цієї статті домени, схоже, все ще належать Олександру Ширкову.

    Доменна суперечка між eBay Inc та українцем Андрієм Стасюком

    Міжнародний маркетплейс та лідер у сфері послуг інтернет-аукціонів eBay Inc був змушений судитися за домени eBay.com.ua та eBay .co.ua та неправомірне використання торгової марки ebay з українським підприємцем Андрієм Стасюком.

    У 2012 році компанія звернулася з позовною заявою до Солом’янського суду м.Києва до українця Андрія Стасюка. Суть позову – заборона використання доменних імен eBay.com.ua та eBay.co.ua та переделегування їх реєстратором американської компанії.

    Крім спірних доменних імен Андрій Стасюк зареєстрував торгову марку Еbay, яку можна було вважати схожою на ступінь змішування з торговою маркою компанії eBay Inc. Тому компанія вимагала захистити свою інтелектуальну власність від порушень та анулювати реєстраційне свідоцтво за №150439, яке належало українському підприємцю. У вересні 2012 року суд частково задовольнив позовну заяву щодо доменних імен та заборонив компанії-реєстратору проводити будь-які дії з цими доменами до остаточного рішення. Пізніше суд ухвалив, що реєстратор має переделегувати доменні імена eBay.com.ua та eBay.co.ua компанії eBay Inc.

    У жовтні 2012 року на наступному слуханні суд вирішив, що справді торгова марка відповідача схожа на оригінальну і може вводити в оману споживачів. На цьому засіданні суд заборонив Андрію Стасюку використати торговельну марку eBay, зокрема й в інтернеті. Крім того, було оштрафовано Державну службу з інтелектуальної власності та відповідача на суми по 6000 грн.

    Небезпека «сірого» імпорту та контрафакту для власників брендів та постачальників

    «Сірий» імпорт та контрафакт, які найчастіше реалізується через інтернет-магазини, – ще один головний біль офіційних представників та дистриб’юторів торгових марок. Тому українські власники об’єктів інтелектуальної власності дедалі частіше стали вносити їхній митний реєстр.

    Мета таких дій – не допустити імпорт товару на внутрішній ринок із порушенням прав інтелектуальної власності, тобто блокування контрафакту та «сірого» імпорту.

    «Сірий» імпорт – це ввезення товару, купленого правомірно в іншій країні, без згоди власника інтелектуальної власності в обхід усіх митних процедур: сплати мита та ПДВ.

    Найчастіше «сірий товар» завозять приватні особи нібито для використання. Друга схема – це за ввезенні декларування іншого, офіційного товару.

    Сірий товар реалізується через інтернет-магазини та ФОП на спрощеній системі оподаткування. При цьому іноді на сірий товар можна навіть отримати фіскальний чек. Таке буває, коли паралельно із «сірим» суб’єкт ввозить частину офіційного товару для прикриття.

    Як кажуть експерти, з погляду ринку ввезення паралельного імпорту з одного боку дає можливість виробникам, які не маю своїх представництв в Україні, вивчити попит на свій бренд і надалі приймати рішення щодо його просування на цьому ринку. До того ж, розширюється асортимент товару, що є плюсом для покупця.

    З іншого боку, коли товар потрапляє на ринок офіційно через представників торгових марок та імпортерів, виробник несе витрати на рекламу, просування торгової марки на внутрішньому ринку, навчання персоналу, сервісне обслуговування та визначає рекомендовану ціну, за якою має продаватися його продукт. При ввезенні паралельного імпорту компанія – продавець, як правило, ігнорує РРЦ і не завжди може надати якісну сервісну підтримку, чим завдає відчутної шкоди виробнику бренду.

    Таким чином страждають усі: і виробник, який зазнає фінансових та репутаційних втрат, і покупець, купуючи «сірий» продукт.

    Згідно з даними компанії GFK*, у 2019 році на «сірий імпорт» припало 23% ринку побутової техніки та електроніки на суму 20,5 млрд. доларів.

    2020 року ввезення сірого імпорту в Україну знизилося на 7%. Але експерти вважають, що це пов’язано з карантинними обмеженнями та закритими межами, тобто тимчасовим явищем. Є побоювання, що нелегальний імпорт товару вже найближчим часом досягне рівня 2019 року та вище.

    Від «сірого імпорту» найчастіше страждають такі всесвітньо відомі бренди, як Apple, Xiaomi, Samsung та ін.

    Найбільш популярні для ввезення за «сірими» схемами категорії товару в преміальних та вище за середні цінові сегменти – телевізори, смартфони, ноутбуки, пилососи та ін.

    ОСНОВНІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ «СІРОГО» ІМПОРТУ:

    1. Нерівноцінне становище на ринку авторизованих продавців та реалізаторів нелегального товару.
    2. Недофінансування державного бюджету.
    3. Процвітання корупції у державних органах.

     

    За словами керівника юридичного департаменту ТОВ ‘Самсунг Електронікс Україна Компані’ Євгена Школи, вже зараз є передумови збільшення нелегального ввезення преміальних товарів. Він вважає, що держава має звернути увагу на ринок інтернет-торгівлі, оскільки це наймасовіший канал збуту нелегального товару.

    Понад 80% інтернет-магазинів не дотримуються законодавства про електронну комерцію. На їхніх сайтах не вказана інформація, яка б дозволила ідентифікувати суб’єкта торгівлі та притягти до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.

    За словами Генерального директора асоціації Українські імпортери побутової електроніки Софії Арасланової, «кожний четвертий смартфон і кожен п’ятий телевізор ввозиться в країну за сірими схемами, що робить Україну однією з най’сіріших’ у регіоні, ставить підприємців у нерівні умови конкуренції, ускладнює залучення інвестицій та нівелює будь-яке бажання у великих європейських та світових гравців зайти на наш ринок, а ті бренди, що вже представлені в Україні, не хочуть відкривати тут своїх виробництв’.

    КОНТРОЛЬНА ЗАКУПІВЛЯ В ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАХ дозволить виявити «сірий» імпорт та контрафакт та покарати порушників.

     



      Дізнайтеся зараз, як це працює!

      Учасники ринку вважають, що зниження обсягів контрабанди і паралельного імпорту необхідно відстежити шлях товару від кордону до кінцевого споживача.

      Як Pocket Book протистоїть «сірому імпорту»

      Компанія зіштовхувалася із нелегальним ввезенням гаджетів уже давно. Рідери Pocket Book привозили здебільшого з Польщі. Продавці «сірого товару» встановлювали ціну на продукт нижче за рекомендовану на 100 – 400 грн. Звісно, ​​свій вибір покупці робили на користь нелегального товару, у результаті отримували гаджет без необхідного функціоналу. В Україні ряд функцій просто не працював, наприклад, український інтерфейс або доступ до хмарної версії.

      У 2019 році понад 30% продукції Pocket Book, яка продавалася в українських інтернет-магазинах, не була призначена для нашого регіону. Отже, страждав насамперед покупець.

      Кроки, які здійснила компанія:

      • Була створена онлайн платформа, де користувач може перевірити придбаний пристрій за серійним номером і, у разі його «сірості» повернути недобросовісному продавцю.
      • Для різних країн компанія вигадала різні назви моделей. Наприклад, рідер PocketBook Color в Україні можна придбати за назвою PocketBook 633 Color.
      • Для продажу в різних регіонах пристрій встановили унікальні екранні заставки, тому нелегальний товар можна визначити навіть у вимкненому стані.
      • Стали активно проводити інформаційну кампанію про переваги придбання товару в офіційних офлайн та онлайн магазинах та мінусах купівлі рідера в інших каналах.

      Але, незважаючи на всі зусилля компанії, захист інтелектуальної власності в інтернеті не обійшовся без втручання правоохоронних органів. У результаті, у серпні 2020 року, партію «сірих рідерів» було вилучено у пункті видачі одного з українських інтернет-магазинів. Це стало результатом планомірних дій компанії боротьби з «паралельним імпортом».

      Ризики «сірого» імпорту для власників брендів та офіційних дистриб’юторів:

      • під виглядом нового можливе ввезення товару б/в;
      • відсутність постпродажного гарантійного обслуговування (репутаційний ризик);
      • фінансові втрати через демпінг на ринку («сірий» товар зазвичай продають дешевше).

       Як знизити ризики, пов’язані з «сірим» імпортом:

      • перевірити, чи є в Україні чинна реєстрація товарного знака.
      • внести об’єкт інтелектуальної власності (торгову марку) до Митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності (ТРВІС);
      • укласти угоду з митницею з питань контролю “сірого імпорту”;
      • звернутися до суду для захисту своїх інтелектуальних прав.

      Засоби захисту торгової марки в Інтернеті

      Існує два способи захисту інтелектуальної власності.

      Перший – позасудова форма захисту інтелектуальної власності

      Вона містить такі етапи роботи:

      • звернення до інтернет-магазину з вимогою (претензією) добровільно усунути порушення;
      • звернення до адміністрації ресурсу, на якому інтернет-ресурс розміщено, з відповідною вимогою;
      • звернення до органів захисту інтелектуальної власності (Державну службу інтелектуальної власності України, Антимонопольний комітет України, правоохоронні органи);
      • звернення до пошукових систем (їх адміністрації) з проханням виключити інтернет-магазин із пошукових запитів.

      Другий – судовий спосіб захисту прав інтелектуальної власності

      Звернення до суду з позовом до інтернет-магазину з вимогою, наприклад, припинити порушення прав, стягнути з інтернет-магазину заподіяні збитки чи компенсацію.

      Позасудові та судові способи не є взаємовиключними, більше того, зазвичай зверненню до суду передує пропозиція інтернет-магазину усунути порушення самостійно та інші позасудові способи захисту прав.

      Порядок, яким може здійснюватися захист об’єктів інтелектуальної власності в Україні виглядає так:

      • Перевірка наявності документів, що підтверджують права на об’єкт, підготовка їх копій;
      • Фіксація правопорушення в Інтернеті;
      • З’ясування особи – правопорушника;
      • Розрахунок завданих збитків або сум компенсації;
      • Направлення претензії правопорушнику з пропозицією врегулювати правовідносини у позасудовому порядку;
      • Звернення до контролюючого органу/правоохоронних органів із заявою про здійснене порушення;
      • Подання до судових органів позовної заяви до правопорушника;
      • Розгляд справи та отримання відповідного рішення суду після того, як вона набула чинності;
      • Виконання рішення суду.

      Коли методи захисту інтелектуальних прав на торгову марку в Інтернеті не працюють

      Є низка причин, коли позасудові та судові методи не можуть захистити бренд від несанкціонованого використання. У більшості випадків це стосується закордонних торгових марок, які продаються в Україні, і є однією з причин, чому відомі бренди йдуть із країни.

      • Імпортери не мають документів на право захисту торгової марки в Україні.

      Крім дистриб’юторського договору необхідно мати довіреність або ліцензійний договір з правом дозволяти або забороняти третім особам використання торгової марки. Практика показує, що імпортери починають турбуватися про необхідні документи лише тоді, коли ринок завалений контрафактом та демпінговим товаром.

      • Торгівельна марка не зареєстрована в Україні.

      Товари іноземних торгових марок ввозять у країну для дослідження ринку та не завжди правова охорона в Україні зазначена у Міжнародному реєстрі ВОІВ.

      • Не встановлена ​​особа порушника.

      Скарги про фальсифіковану продукцію розглядає орган із захисту прав споживачів (ЗУ «Про захист прав споживачів, ч.4. ст.6), може заборонити продавати товар. Але це лише в тому випадку, якщо буде встановлена ​​особа продавця контрафакту. У більшості інтернет-магазинів немає даних про його власника, а товар відправляють покупцям від імені підставних ФОПів. Крім цих причин, є ще маса дрібних нюансів в оформленні охоронних документів, які можуть поставити під загрозу можливість реалізувати своє право на захист торгової марки.

      Які необхідні документи для захисту прав інтелектуальної власності на торгову марку в Інтернеті та на що звернути увагу дізнайтесь у нашого фахівця



        Приклади незаконного використання товарного знаку

        У цьому розділі ми зібрали найяскравіші приклади порушень прав власників всесвітньо відомих брендів.

        Louis Vuitton проти Louis Vuiton Dak (Південна Корея)

        Відомий дизайнер Louis Vuitton подав позовну заяву на ресторан курячої кухні Louis Vuiton Dak про порушення прав на товарний знак.

        Суд виніс рішення на користь дизайнера, встановивши, що назва ресторану, логотип та оформлення ресторану Louis Vuiton Dak дуже схожа на назву Louis Vuitton. Ресторан був оштрафований на 14,5 мільйона доларів.

        Після цього він змінив свою назву на LOUISVUI TONDAK.

        Багато брендів можуть уникнути настільки дорогих юридичних баталій, уникаючи повторення у своєму бренді елементів відомих торгових марок, навіть якщо продукти та канали продажу різні.

        American Eagle проти Pantaloons Fashion & Retail (Індія)

        Материнська компанія роздрібного продавця одягу American Eagle, Retail Royalty Company, подала в Верховний суд Делі позов проти Pantaloons Fashion & Retail.

        У позові було заявлено, що бренд і логотип занадто схожі з брендом і логотипом American Eagle Outfitters.

        Хоча компанія Retail Royalty знаходиться в США, це справа – далеко не перший приклад міжнародного порушення авторських прав у роздрібній торгівлі.

         

        Apple Corps проти Apple Inc. (США)

        Дві великі компанії десятиліттями боролися за товарний знак Apple. The Beatles заснували музичну компанію Apple Corps за вісім років до того, як Стів Джобс заснував Apple Inc. Коли Бітлз вперше подали на останнього до суду, Джобс пообіцяв не займатися музичним бізнесом і заплатив компенсацію.

        Проте Apple Inc. знову було притягнуто до відповідальності після того, як вона представила iTunes.

        Цей позов був урегульований, коли Джобс погодився викупити права на товарний знак у Apple Corps, а потім повернути їх у суборенду.

         

        Skechers проти Adidas (США)

        Компанія Adidas звинуватила компанію Skechers у використанні відмітного знака бренду – смужок у дизайні своїх кросівок. У відповідь компанія Skechers стверджувала, що претензії Adidas про порушення прав на товарний знак є безпідставними, оскільки споживачі навряд чи повірять, що їхні кросівки якимось чином пов’язані з adidas через «особливо значні … візуальні відмінності» між смугами на розглянутому взутті.

        У серпні 2019 року Adidas та Skechers залагодили справу. Після п’яти місяців арбітражного розгляду Skechers офіційно зажадав, щоб окружний суд США Центрального округу Каліфорнії припинив справу.

        Захист інтелектуальної власності в мережі Інтернет став «must have» для компаній, які дбають про репутацію свого бренду та інтереси клієнтів. У багатьох випадках можна уникнути дорогих та затяжних судових процесів.

        Ми не перший рік допомагаємо нашим клієнтам у цьому питанні, накопичили певний досвід та знання. Звертайтесь до Pricecontrol, допоможемо!


        *GFK – німецька компанія, яка пропонує послуги соціологічних опитувань, досліджень споживчих ринків, технологій та ЗМІ.

        Хочете дізнатися докладніше або отримати консультацію? Зв’яжіться з нами!

        0 Comments

        Submit a Comment

        Your email address will not be published.

        one × 1 =

        5/5 - (9 votes)