Захист прав інтелектуальної власності в Інтернеті. Що потрібно знати власнику.

2025 року захист інтелектуальної власності (ІВ) в інтернеті — це не просто юридична формальність, а життєво важливий елемент безпеки та стійкості будь-якого бізнесу.

Бренди копіюють, тексти крадуть, товари клонують, а ваше ім’я можуть без попиту використовувати для чужої вигоди. І якщо раніше все це здавалося головним болем тільки для великих компаній, то 2025 року з крадіжкою інтелектуальної власності стикаються навіть зовсім невеликі онлайн-магазини чи автори курсів.

Що робити, якщо хтось запустив сайт-клон вашого бренду? Як діяти, якщо в маркетплейс продаються підробки під вашу торгову марку? Чи можна взагалі якось відстежити порушення, не витрачаючи годинника на ручний моніторинг?

Хороша новина: так, можна. З’явилося багато цифрових інструментів та юридичних рішень, які реально працюють як в Україні, так і за кордоном. Погана новина: більшість власників просто не знають, з чого почати і що важливо не прогаяти.

У цій статті ви отримаєте чіткі відповіді: які загрози для інтелектуальної власності особливо актуальні у 2025 році, як змінилися закони, які технології захисту вже доступні та що робити, якщо ваш контент, бренд чи ідеї використовують без дозволу.

Інтелектуальна власність в мережі Інтернет

Інтелектуальна власність (ІВ) — це основа вашого бренду: назва, торгові марки, логотипи, дизайн, контент, технології. У світі цифрової конкуренції достатньо кількох днів без контролю — і ваш бренд можуть скопіювати чи використати без дозволу.

Саме тому головне питання для власника бізнесу: як захистити свою інтелектуальну власність?

Динамічна трансформація життя в режимі офлайн у площину онлайн-простору призвела до масового використання об’єктів інтелектуальної власності без згоди правовласників. Користувачі мережі розповсюджують друковані та музичні твори, фото- та відеоматеріали, графічні зображення, перетворені на комп’ютерні файли, без попередньої домовленості з офіційним власником контенту. А через якийсь час автор може виявити свій твір під чужим ім’ям.

Мережа переповнена матеріалами, які порушують авторські права та процедура доступу до цієї інформації максимально спрощена. На спеціалізованих сайтах можна безкоштовно або за невелику плату завантажити будь-яку комп’ютерну програму, програмний код та будь-які бази даних. Розповсюджувачі піратського контенту дозволяють обмінюватися файлами користувачам через сховища файлів або файлообмінні мережі (торренти).

Об’єкти інтелектуальної власності в мережі Інтернет, які найчастіше зазнають порушень з боку користувачів:

• Крадіжка веб-розробниками чужого програмного коду
• Використання в комерційних цілях чужого доменного імені
• Нелегальне копіювання матеріалів інтернет-ресурсів
• Несанкціоноване використання торгової марки
• Розміщення на власних сайтах піратських копій аудіо та відеоматеріалів.

Глобальна проблема інтелектуальної власності пов’язана із незаконним розповсюдженням товарних знаків в Інтернет. Особливо часто трапляються випадки продажу в мережі одягу, взуття та електроінструментів китайського кустарного виробництва з лейблами всесвітньо відомих брендів. При цьому документи на імпорт цього товару у підприємців можуть бути гаразд.

Запобігти цим злочинам практично неможливо, але захистити свої інтелектуальні права можна, якщо зосередити зусилля на підготовці доказової бази в суді. Основним підтвердженням будуть реєстраційні документи власника на об’єкт інтелектуальної власності.

Дізнайтесь, хто продає Вашу торгову марку прямо зараз

Спробувати ДЕМО

—Please choose an option—Для інтернет-магазинуДля постачальника

Захист прав інтелектуальної власності в інтернеті

Якщо своєчасно та правильно забезпечити правову охорону своїм об’єктам, тобто мати докази права на торгову марку, то можна уберегтися від незаконного копіювання контенту з Вашого сайту, використання торгової марки та графічного зображення бренду чи копірайту товарів.

Право власності підтверджується відповідними реєстраційними свідоцтвами для торгових марок, кодів та найменувань або патентами для промислових зразків та винаходів.

Одним із методів захисту прав інтелектуальної власності може стати знак COPIRIGHT ©. Цей знак свідчить про заборону використання цих матеріалів для розповсюдження. Зазвичай його ставлять унизу сторінки з об’єктом або у футері сайту. Знак КОПІРАЙТ – це умовне позначення, тому краще зареєструвати свої права та отримати відповідний документ.

В Україні питання реєстрації інтелектуальних об’єктів займається «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Якщо зареєструвати об’єкт інтелектуальної власності у реєстрі ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності), то можна отримати міжнародну реєстрацію та захист інтелектуальних прав одразу в кількох країнах.

Проблема захисту інтелектуальної власності в інтернеті

Проблема захисту інтелектуальної власності в Інтернеті полягає у складності виявлення порушників, фіксації факту порушення та притягнення до відповідальності.

Забезпечити захист нематеріальним об’єктам інтелектуальної власності в Інтернеті сьогодні вкрай проблематично. Це з тим, що Мережа розвивається самостійно і обмежити її рамками чинного законодавства тієї чи іншої країни неможливо.

У більшості випадків власники інтернет-ресурсів, публікуючи на своїх сайтах чужі твори, щиро не вважають це порушенням авторських прав, вважаючи, що вони популяризують автора та його твори.

Можливості інтернету, що дозволяють вільно обмінюватися інформацією та розміщувати наукові, літературні, музичні твори для широкого кола користувачів, створюють проблеми захисту об’єктів авторського права в Мережі.

Вітчизняні підприємці, розміщуючи на своїх сайтах чужі логотипи, фото чи копіюючи товари, чомусь думають, що закордонні правовласники про це не дізнаються. Але з динамічним розвитком онлайн життя з’являються нові методи захисту від порушників, а незаконне використання зображень всесвітньо відомих торгових марок може призвести до дуже серйозних наслідків.

Захист прав на доменне ім’я

За визначенням Google, доменне ім’я (або просто домен) – це назва сайту, що легко запам’ятовується, пов’язана з певною IP-адресою в Інтернеті. Воно вказується на адресі сайту після www. та на адресу електронної пошти після символу “@”.

Проблема захисту інтелектуальних прав в інтернеті пов’язана із реєстрацією доменних імен.

Доменне ім’я не є об’єктом інтелектуальної власності, тому не перебуває під захистом українського законодавства. Торгова марка (товарний знак) охороняється Законом України як об’єкт інтелектуальних прав. Забезпечити захист домену можна, якщо зареєструвати його як товарний знак.

У цьому випадку з’явиться можливість притягнути до відповідальності сторонніх осіб, якщо вони вирішать скористатися вашою назвою сайту. Як мінімум отримати компенсацію.

По-друге, не можна зареєструвати два ідентичні домени. Відповідно до законів про торгові марки, зареєструвати торгові марки з однаковими назвами, але у різних класах можна, а під час реєстрації доменного імені працює правило першості.

Наприклад, в Україні зареєстровано кілька торгових марок «Пегас» у різних класах. Під однією торговою маркою виробляють гербіциди та засоби для знищення шкідливих рослин та комах, а під іншою – здійснюють автомобільні перевезення. У цьому випадку лише один із бізнесів (той, хто перший подасть заявку) може використовувати в доменному імені pegas, другому доведеться вибирати інший домен.

Ця ситуація призводить до кіберсквотингу. Сквотери реєструють доменні імена, використовуючи популярні торгові марки або комерційні назви відомих компаній, які ще не працюють на вітчизняному ринку. Ціль – використання у власних інтересах для збільшення трафіку на сайт або, що найчастіше буває, продаж, правовласникам торгових марок.

Описані вище проблеми можна вирішити, якщо заздалегідь подбати про методи та способи захисту своєї інтелектуальної власності. Насамперед необхідно отримати охоронні документи на свій твір, комп’ютерну програму, торгову марку, винахід, сторінку в інтернеті.

Незважаючи на те, що процес реєстрації займає якийсь час і вимагає фінансових вкладень, згодом ви не тільки зможете успішно захистити свої права, але й надати можливість користуватися результатами інтелектуальної діяльності за винагороду.

Захист доменного імені під час використання у назві сайту

До цього часу залишається не до кінця врегульованим питання захисту прав інтелектуальної власності на торгову марку, якщо вона незаконно використовується в:

• домінному імені,
• у рекламних банерах
• як мета-теги та гіперпосилання.

Імовірність притягти до відповідальності порушника за несанкціоноване використання назви торгової марки у доменному імені вище, якщо зібрати документальні підтвердження наступним фактам

1. У домені використовується зареєстрований знак для товарів і послуг або назва, подібна до нього до ступеня змішування:

• • без дозволу правовласника торгової марки;
  • щодо товарів або послуг, для яких торгова марка була раніше зареєстрована;
  • з метою отримання прибутку.

2. Заявка на реєстрацію торгової марки, на яку було порушено права, була подана раніше, ніж зареєстровано доменне ім’я.

Наприклад, зареєструвати доменне ім’я у зоні .UA можна лише в тому випадку, якщо є охоронний документ на торговий знак, виданий в Україні.

Щоб довести в суді правомірність використання доменного імені та домогтися його захисту, необхідно мати вагомі докази. Такими доказами можуть стати навіть акти про надання рекламних послуг як свідчення того, що просування доменного імені почалося раніше, ніж у відповідачів.
За захистом доменного імені під час використання на сайті можна також звернутися до правоохоронних органів. Незаконне присвоєння об’єктів інтелектуального права та їхнє протиправне використання є кримінальним правопорушенням

На жаль, є ще кілька факторів, які можуть стати на заваді відновленню порушених прав власника торгової марки.

1. Неможливість визначити фізичну особу-реєстранта доменного імені. До 2010 року інформація про власників доменних імен розміщувалася у вільному доступі в базі whois. Після прийняття ЗУ “Про захист персональних даних” дані про приватних осіб були приховані та недоступні для перегляду. А безпосередньо у реєстратора інформацію про порушника можна отримати лише за запитом правоохоронних органів чи судовим рішенням.
2. Кіберсквотери нерідко уникають реальної відповідальності за використання назви знака для товарів та послуг в доменних іменах. Як правило, за рішенням суду порушник зобов’язаний припинити використання назви торгової марки у доменному імені сайту. Але виконання рішення суду може тривати на кілька років.

На жаль, вітчизняна судова практика у сфері неправомірного використання торгової марки в доменних іменах перебуває лише на стадії та формування. Тому кожна ситуація розглядається індивідуально з урахуванням особливостей конкретної справи.

Приклади доменних суперечок

Trademark Law. Gavel and word Trademark on sound block

Доменна суперечка Леонардо Ді Капріо

У серпні 2022 року Леонардо Ді Капріо втратив контроль над своїм доменним ім’ям leonardodicaprio.org через те, що не продовжив його вчасно. Домейн придбали третя сторона на аукціоні NameJet за $19,500. Новий власник використав домен для різних цілей, включаючи азартні ігри та платні кліки, що спонукало Ді Капріо подати скаргу в рамках Політики єдиного вирішення доменних суперечок (UDRP) через Всесвітню організацію інтелектуальної власності (WIPO).

Рішення було винесено на користь Леонардо Ді Капріо та доменне ім’я йому повернули. Це рішення наголошує на важливості своєчасного продовження доменів і надає урок для інших власників торгових марок про необхідність уважного ставлення до своїх інтернет-активів.

Доменна суперечка Spyderco, Inc. проти jun zhang

У 2022 році Spyderco, відомий виробник ножів, виявила доменне ім’я spydercoknivescn.com, яке використовувалося для продажу підроблених товарів.

Spyderco подала скаргу на форум WIPO (World Intellectual Property Organization) у рамках Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy (UDRP). Арбітражний суд ухвалив рішення на користь Spyderco, і доменне ім’я було повернено законному власнику бренду.

Захист товарного знака в інтернеті

Захист товарного знака в Інтернеті – це сукупність правових та технічних заходів, спрямованих на усунення порушень виняткових прав власника на торгову марку в мережі Інтернет.

Кожен товаровиробник або імпортер, який веде продаж в Інтернеті, ризикує зіткнутися із проблемою порушення інтернет-магазинами виняткових прав на об’єкти інтелектуальної власності. Часто в інтернеті продаються товари з використанням чужого знаку для товарів та послуг (торгової марки), комерційного найменування та фотографій. Виявити порушення можна, якщо підключити послугу “Пошук представленості торгової марки в інтернеті“. Як правило, компанія знає тих ритейлерів, з якими було укладено контракти на постачання продукції. Але в інтернеті можна знайти безліч незареєстрованих у компанії продавців, які реалізують торгову марку без дозволу правовласника.

Діяльність суб’єктів електронної торгівлі регулюється в Україні Законами «Про телекомунікації», «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів» та Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. N 103 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торгівлею чи офісних приміщень».

15 квітня 2023 року в Україні набув чинності Закон, який вносить зміни до деяких нормативних актів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності.

До законодавства про інтелектуальну власність внесено такі зміни:

1. Вилучення товарів, які порушують інтелектуальні права, за рахунок порушника.  Товари, виготовлені або випущені з порушенням прав інтелектуальної власності, а також матеріали та інструменти, використані переважно для їх виробництва, підлягають вилученню за рахунок порушника. Це посилює відповідальність за такі порушення та допомагає захистити права інтелектуальної власності.
2. Разова грошова виплата. У разі, якщо порушення було ненавмисним і без недбалості, та інші способи захисту невідповідні завданих збитків, може бути застосована разова грошова виплата. Це дозволяє гнучкіше підходити до захисту прав, враховуючи ступінь вини порушника.
3. Публікація інформації про порушення. Порушник може бути зобов’язаний власним коштом опублікувати інформацію про порушення та судове рішення в засобах масової інформації або довести її до загального відомості іншим способом. Це сприяє інформуванню суспільства про порушення та судові рішення.
4. Процедура витребування доказів. У процесуальне законодавство введено статті, які конкретизують процедуру отримання доказів про походження та мережу розповсюдження товарів чи послуг, що порушують інтелектуальні права. Це дозволяє ефективніше збирати докази та захищати права інтелектуальної власності.

Ці зміни також впливають на реформування органів, які реалізують державну політику у сфері інтелектуальної власності. Вони повинні адаптуватися до нових законодавчих вимог, що сприяє більш ефективному захисту інтелектуальних прав та дотримання інтересів правовласників.

Але існує багато інших аспектів інтернет-торгівлі на законодавчому рівні. В результаті:

• виникають суперечності між інтересами бізнесу та держави;
• відкрито можливість реалізовувати контрафакт та «сірий імпорт» через інтернет-канал;
• ущемляються права споживачів;
• порушуються інтелектуальні права на торгову марку.

Щоденний автоматизований моніторинг інтернет-магазинів, який Price Control надає своїм клієнтам, дав можливість систематизувати та визначити

Основні порушення прав інтелектуальної власності в Інтернеті:

• несанкціоноване використання торгової марки з комерційною метою;
• незаконне використання торгової марки в доменному імені сайту без згоди власника;
• розповсюдження піратських копій зображень та відеоматеріалів.

Законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (залежно від шкоди, заподіяної правопорушенням, та обставин справи).

Але для ефективного захисту бренду в майбутньому плацдарм необхідно підготувати ще до розвитку бізнесу.

Дії, які необхідно зробити:

• • Перевірити унікальність назви бренду для вашого цільового ринку. Наявність схожого бренду у галузі чи країнах, де ви вирішили вести бізнес, стане проблемою.
  • Зареєструвати бренд та його логотип для всіх країн, де він буде представлений.
  • Регламентувати всередині компанії підписання угоди про конфіденційність інформації.

Захист бренду в мережі Інтернет від контрабанди та паралельного імпорту

«Паралельний» або сірий імпорт та контрафакт, які найчастіше реалізується через інтернет-магазини та українські маркептлейси, – ще один головний біль офіційних представників та дистриб’юторів торгових марок. Тому українські власники об’єктів інтелектуальної власності дедалі частіше стали вносити їхній митний реєстр.

Мета таких дій – не допустити імпорт товару на внутрішній ринок із порушенням прав інтелектуальної власності, тобто блокування контрафакту та «сірого» імпорту.

Що таке паралельний імпорт

«Паралельний» імпорт – це ввезення товару, купленого в іншій країні, без згоди власника інтелектуальної власності в обхід усіх митних процедур: сплати мита та ПДВ.

Найчастіше «сірий товар» ввозять приватні особи нібито для використання. Друга схема – це за ввезенні декларування іншого, офіційного товару.

Сірий товар реалізується через інтернет-магазини та ФОП на спрощеній системі оподаткування, простіше кажучи, інтернет-магазини та маркетплейси. Програма моніторингу цін дозволить виявити контрафакт та паралельний імпорт. Крім порушень на торговельну марку, цих ресурсах часто фіксується демпінг цін. При цьому іноді на сірий товар можна навіть отримати фіскальний чек. Таке буває, коли паралельно із «сірим» суб’єкт ввозить частину офіційного товару для прикриття. Офіційний товар може рекламуватись на прайс-агрегаторах, а клієнту можуть продати «сірий товар».

Як кажуть експерти, з погляду ринку ввезення паралельного імпорту з одного боку дає можливість виробникам, які не маю своїх представництв в Україні, провести аналіз цін конкурентів і надалі приймати рішення щодо його просування на цьому ринку. До того ж, розширюється асортимент товару, що є плюсом для покупця.

З іншого боку, коли товар потрапляє на ринок офіційно через представників торгових марок та імпортерів, виробник несе витрати на рекламу, просування торгової марки на внутрішньому ринку, навчання персоналу, сервісне обслуговування та визначає РРЦ, за якою має продаватися його продукт. При ввезенні паралельного імпорту компанія – продавець, як правило, ігнорує РРЦ та орієнтується на стратегії ціноутворення конкурентів на товари-аналоги, тому не завжди може надати якісну сервісну підтримку, чим завдає відчутної шкоди виробнику бренду.

Таким чином страждають усі: і виробник, який зазнає фінансових та репутаційних втрат, і покупець, купуючи «сірий» продукт.

Згідно з даними компанії GFK*, у 2019 році на «сірий імпорт» припало 23% ринку побутової техніки та електроніки на суму 20,5 млрд. доларів.

2020 року ввезення сірого імпорту в Україну знизилося на 7%. Але експерти вважають, що це пов’язано з карантинними обмеженнями та закритими межами, тобто тимчасовим явищем. Є побоювання, що нелегальний імпорт товару вже найближчим часом досягне рівня 2019 року та вище.

Від «сірого імпорту» найчастіше страждають такі всесвітньо відомі бренди, як Apple, Xiaomi, Samsung та ін.

Найбільш популярні для ввезення за «сірими» схемами категорії товару в преміальних та вище за середні цінові сегменти – телевізори, смартфони, ноутбуки, пилососи та ін.

Виявити «сірий» чи контрафактний продукт дозволить моніторинг цін на товари в інтернет-магазинах.

Впевнитися в тому, що товар прибув до країни незаконно або взагалі є контрафактом, дозволять контрольні закупівлі в інтернет-магазинах, які не є партнером компанії. Якщо експертна комісія підтвердить, що товар — підробка чи доставлений до країни незаконно, можна сміливо залучати поліцію чи готувати судовий позов до цього рітейлера.

Негативні наслідки «паралельного» імпорту для виробників:

1. Нерівноцінне становище на ринку авторизованих продавців та реалізаторів нелегального товару.
2. Недофінансування державного бюджету.
3. Процвітання корупції у державних органах.

За словами керівника юридичного департаменту ТОВ ‘Самсунг Електронікс Україна Компані’ Євгена Школи, вже зараз є передумови збільшення нелегального ввезення преміальних товарів. Він вважає, що держава має звернути увагу на ринок інтернет-торгівлі, оскільки це наймасовіший канал збуту нелегального товару.

Понад 80% інтернет-магазинів не дотримуються законодавства про електронну комерцію. На їхніх сайтах не вказана інформація, яка б дозволила ідентифікувати суб’єкта торгівлі та притягти до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.

За словами Генерального директора асоціації Українські імпортери побутової електроніки Софії Арасланової, «кожний четвертий смартфон і кожен п’ятий телевізор ввозиться в країну за сірими схемами, що робить Україну однією з найсіріших у регіоні, ставить підприємців у нерівні умови конкуренції, ускладнює залучення інвестицій та нівелює будь-яке бажання у великих європейських та світових гравців зайти на наш ринок, а ті бренди, що вже представлені в Україні, не хочуть відкривати тут своїх виробництв’.

КОНТРОЛЬНА ЗАКУПІВЛЯ В ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНАХ дозволить виявити «сірий» імпорт та контрафакт та покарати порушників.

Дізнайтеся зараз, як це працює!

Учасники ринку вважають, що зниження обсягів контрабанди і паралельного імпорту необхідно відстежити шлях товару від кордону до кінцевого споживача.

Ризики «сірого» імпорту для власників брендів та офіційних дистриб’юторів:

• під виглядом нового можливе ввезення товару б/в;
• відсутність постпродажного гарантійного обслуговування (репутаційний ризик);
• фінансові втрати через демпінг на ринку («сірий» товар зазвичай продають дешевше).

 Як знизити ризики, пов’язані з «сірим» імпортом:

• перевірити, чи є в Україні чинна реєстрація товарного знака.
• внести об’єкт інтелектуальної власності (торгову марку) до Митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності (ТРВІС);
• укласти угоду з митницею з питань контролю “сірого імпорту”;
• звернутися до суду для захисту своїх інтелектуальних прав.

Цифрові рішення 2025 захисту інтелектуальної власності в інтернеті

У 2025 році бізнесу доступні десятки ефективних цифрових рішень для моніторингу та захисту інтелектуальної власності:

• Сервіси моніторингу маркетплейсів (наприклад, Amazon, Rozetka, Prom.ua), що відстежують товари-клони та порушників.
• Платформи візуального пошуку копій зображень (TinEye Pro, Copytrack, Pixsy) з AI-розпізнаванням та геомітками.
• Системи аналізу тексту та коду на предмет збігів та копій (Copyleaks, Plagscan, GitGuardian).
• Інструменти з цифровим маркуванням контенту (PhotoDNA, Content ID від YouTube, цифрові NFT-підписи).
• Блокчейн-реєстри ІС: реєстрація авторства, ліцензій та права володіння за допомогою відкритих реєстрів та децентралізованих платформ.

Вибір відповідного інструменту залежить від виду ІС, галузі та стратегії захисту. Важливо інтегрувати ці рішення до бізнес-процесів: наприклад, перевірку контенту перед публікацією або моніторинг бренду в інтернеті.

Захист бренда в інтернеті. Законодавство України 2025

9 грудня 2023 року Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів», який набирає чинності з 1 липня 2024 року.

Відповідно до Закону, контрабанда товарів, вартість яких до 15,14 млн. грн., карається штрафом від 170 до 425 тис. грн. За товарну контрабанду вартістю понад 15,14 млн. грн. Закон передбачає кримінальну відповідальність від штрафу в 850 тис. грн. до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.

За незаконне ввезення підакцизних товарів вартістю до 2,271 млн. грн. передбачається штраф від 340 тис. грн. до 6 років позбавлення волі. За ввезення товарів вартістю понад 2,271 млн. грн. можна отримати не лише штраф від 1,275 млн. грн., а й 12 років в’язниці з конфіскацією майна.

Закон передбачає, що кримінальну відповідальність за контрабанду нестимуть усі, хто до неї причетний.

З 2023 року в Україні та Європейському союзі відбулися важливі зміни щодо регулювання інтелектуальної власності в інтернеті. Зокрема:

• У ЄС набули чинності доповнення до Регламенту про цифрові послуги (DSA), які посилюють відповідальність онлайн-платформ за розміщення контрафактного контенту.
• Україна синхронізує законодавство з ЄС у рамках процесу євроінтеграції: у 2024 році оновлено закон «Про авторське право та суміжні права», який запроваджує нові механізми захисту цифрового контенту.
• З’явилися нові типи повідомлень та вимог до провайдерів (аналог DMCA) – тепер можна домагатися видалення порушуючого контенту без тривалих судових процедур.
• Розширено практику блокування доменів, особливо щодо сайтів, які систематично порушують авторські та суміжні права.

Бізнесу потрібно періодично оновлювати політику ІС, враховувати нові форми захисту (цифрові сліди, автоматизований контроль) та стежити за впровадженням електронного документообігу у цій сфері.

Check-лист: чи захищений ваш бренд?

Як захистити інтелектуальну власність в інтернеті

Існує два способи захисту інтелектуальної власності.

Перший – позасудова форма захисту інтелектуальної власності

Вона містить такі етапи роботи:

• звернення до інтернет-магазину з вимогою (претензією) добровільно усунути порушення;
• звернення до адміністрації ресурсу, на якому інтернет-ресурс розміщено, з відповідною вимогою;
• звернення до органів захисту інтелектуальної власності (Державну службу інтелектуальної власності України, Антимонопольний комітет України, правоохоронні органи);
• звернення до пошукових систем (їх адміністрації) з проханням виключити інтернет-магазин із пошукових запитів.

Другий – судовий спосіб захисту прав інтелектуальної власності

Звернення до суду з позовом до інтернет-магазину з вимогою, наприклад, припинити порушення прав, стягнути з інтернет-магазину заподіяні збитки чи компенсацію.

Позасудові та судові способи не є взаємовиключними, більше того, зазвичай зверненню до суду передує пропозиція інтернет-магазину усунути порушення самостійно та інші позасудові способи захисту прав.

Порядок, яким може здійснюватися захист об’єктів інтелектуальної власності в Україні виглядає так:

• Перевірка наявності документів, що підтверджують права на об’єкт, підготовка їх копій;
• Звернення в сервіс контрольних закупівель для фіксації правопорушення в Інтернеті;;
• З’ясування особи – правопорушника;
• Розрахунок завданих збитків або сум компенсації;
• Направлення претензії правопорушнику з пропозицією врегулювати правовідносини у позасудовому порядку;
• Звернення до контролюючого органу/правоохоронних органів із заявою про здійснене порушення;
• Подання до судових органів позовної заяви до правопорушника;
• Розгляд справи та отримання відповідного рішення суду після того, як вона набула чинності;
• Виконання рішення суду.

Але і після отримання виконання рішення суду необхідно постійно стежити, щоб порушник знову не розмістив на своєму сайті товари торгової марки компанії. Були випадки, коли порушник створював новий сайт для реалізації спірного товару або використовував спеціальний захист на сайті, який не міг би обійти парсер цін.

Як Price Control допомагає захистити вашу інтелектуальну власність

Захист інтелектуальних прав в інтернеті: які документи потрібні?

Є низка причин, коли позасудові та судові методи не можуть захистити бренд від несанкціонованого використання. У більшості випадків це стосується закордонних торгових марок, які продаються в Україні, і є однією з причин, чому відомі бренди йдуть із країни.

• Імпортери не мають документів на право захисту торгової марки в Україні.

Крім дистриб’юторського договору необхідно мати довіреність або ліцензійний договір з правом дозволяти або забороняти третім особам використання торгової марки. Практика показує, що імпортери починають турбуватися про необхідні документи лише тоді, коли ринок завалений контрафактом та демпінговим товаром. Непоодинокі випадки, коли імпортери замовляють послугу «Антидемпінг», не маючи відповідних документів, чим активно користуються «сірі» постачальники.

• Торгівельна марка не зареєстрована в Україні.

Товари іноземних торгових марок ввозять у країну для дослідження ринку та не завжди правова охорона в Україні зазначена у Міжнародному реєстрі ВОІВ.

• Не встановлена особа порушника.

Скарги про фальсифіковану продукцію розглядає орган із захисту прав споживачів (ЗУ «Про захист прав споживачів, ч.4. ст.6), може заборонити продавати товар. Але це лише в тому випадку, якщо буде встановлена особа продавця контрафакту. У більшості інтернет-магазинів немає даних про його власника, а товар відправляють покупцям від імені підставних ФОПів. Крім цих причин, є ще маса дрібних нюансів в оформленні охоронних документів, які можуть поставити під загрозу можливість реалізувати своє право на захист торгової марки.

Які необхідні документи для захисту прав інтелектуальної власності на торгову марку в Інтернеті та на що звернути увагу дізнайтесь у нашого фахівця

Я бажаю замовити консультацію фахівця

Захист прав в Інтернеті на світові бренди: приклади

У цьому розділі ми зібрали найяскравіші приклади порушень прав власників всесвітньо відомих брендів.

Louis Vuitton проти Louis Vuiton Dak (Південна Корея)

Відомий дизайнер Louis Vuitton подав позовну заяву на ресторан курячої кухні Louis Vuiton Dak про порушення прав на товарний знак.

Суд виніс рішення на користь дизайнера, встановивши, що назва ресторану, логотип та оформлення ресторану Louis Vuiton Dak дуже схожа на назву Louis Vuitton. Ресторан був оштрафований на 14,5 мільйона доларів.

Після цього він змінив свою назву на LOUISVUI TONDAK.

Багато брендів можуть уникнути настільки дорогих юридичних баталій, уникаючи повторення у своєму бренді елементів відомих торгових марок, навіть якщо продукти та канали продажу різні.

American Eagle проти Pantaloons Fashion & Retail (Індія)

Материнська компанія роздрібного продавця одягу American Eagle, Retail Royalty Company, подала в Верховний суд Делі позов проти Pantaloons Fashion & Retail.

У позові було заявлено, що бренд і логотип занадто схожі з брендом і логотипом American Eagle Outfitters.

Хоча компанія Retail Royalty знаходиться в США, це справа – далеко не перший приклад міжнародного порушення авторських прав у роздрібній торгівлі.

Apple Corps проти Apple Inc. (США)

Дві великі компанії десятиліттями боролися за товарний знак Apple. The Beatles заснували музичну компанію Apple Corps за вісім років до того, як Стів Джобс заснував Apple Inc. Коли Бітлз вперше подали на останнього до суду, Джобс пообіцяв не займатися музичним бізнесом і заплатив компенсацію.

Проте Apple Inc. знову було притягнуто до відповідальності після того, як вона представила iTunes.

Цей позов був урегульований, коли Джобс погодився викупити права на товарний знак у Apple Corps, а потім повернути їх у суборенду.

Skechers проти Adidas (США)

Компанія Adidas звинуватила компанію Skechers у використанні відмітного знака бренду – смужок у дизайні своїх кросівок. У відповідь компанія Skechers стверджувала, що претензії Adidas про порушення прав на товарний знак є безпідставними, оскільки споживачі навряд чи повірять, що їхні кросівки якимось чином пов’язані з adidas через «особливо значні … візуальні відмінності» між смугами на розглянутому взутті.

У серпні 2019 року Adidas та Skechers залагодили справу. Після п’яти місяців арбітражного розгляду Skechers офіційно зажадав, щоб окружний суд США Центрального округу Каліфорнії припинив справу.

Gucci проти американських рітейлерів Lord & Taylor, Sam’s Club та Century 21

У листопаді 2023 року італійський люксовий бренд Gucci подав позов до суду Нью-Йорка проти трьох великих американських рітейлерів, звинувачуючи їх у продажу контрафактної продукції. У позові стверджується, що Lord & Taylor, Sam’s Club та Century 21 незаконно рекламували та продавали підробки сумок та інших аксесуарів під брендом Gucci. За даними The Fashion Law, Gucci придбала підроблені сумки Marmont та Horsebit на веб-сайтах цих рітейлерів, які виявилися неавтентичними.

Gucci заявляє, що діяльність рітейлерів не тільки створює пряму конкуренцію для їхньої продукції, але й вводить споживачів в оману, змушуючи їх думати, що підробки були зроблені або схвалені Gucci, що фактично обманює покупців.

Відповіді рітейлерів на звинувачення цікаві. Юристи Lord & Taylor визнали, що знали про продаж контрафактних товарів, але не зробили дій після попереджень від Gucci. Century 21, який працює як аутлет зі знижками до 65% на популярні бренди, спочатку вважав товари справжніми, але пообіцяв вилучити їх під час внутрішнього розслідування. Тільки Sam’s Club, що належить Wal-Mart Stores, оперативно видалив підроблені товари зі своїх магазинів та веб-сайту, розкривши інформацію про постачальників Pinnacle та ASL.

Як підліток кинув виклик The North Face і що з цього вийшло

Позови про порушення прав на товарні знаки часто стають цікавими прецедентами, особливо коли малі підприємства мають великі корпорації. Як пише WSJ, у травні 2007 року 16-річний Джиммі Вінкельман із Сент-Луїса, штат Міссурі, разом із батьком заснував компанію The South Butt, щоб висміяти однолітків, які носили одяг The North Face без наміру займатися активним відпочинком. Логотип The South Butt був перевернутою версією логотипу The North Face, що зображує сідниці. Компанія продавала футболки, флісові куртки та рюкзаки з гаслом “Ніколи не припиняйте відпочивати”, пародуючи гасло The North Face “Ніколи не припиняйте досліджувати”.

У серпні 2008 року The North Face направила Вінкельману листа з вимогою припинити продаж продукції та відмовитися від заявки на реєстрацію товарного знака. Коли Вінкельман відмовився, компанія подала позов, стверджуючи, що гасло не є пародією і вимагає припинити використання назви та логотипу. Вінкельман у відповідь запропонував продати свою компанію за $1 млн, але пізніше відкликав пропозицію через зростання популярності The South Butt.

У грудні 2008 року The North Face подала позов проти Вінкельмана, його компанії та Williams Pharmacy, яка виробляла продукцію. У квітні 2010 року сторони досягли закритої мирової угоди. Однак через два дні Вінкельман-старший створив компанію Why Climb Mountains, яка продавала продукцію під маркою The Butt Face. У жовтні 2012 року Вінкельмани визнали в суді, що порушили угоду з The North Face. Суд зобов’язав їх відмовитися від реєстрації товарного знаку, закрити веб-магазин та виплатити $65,000.

Ці випадки показують, що багато малих підприємств воліють швидко врегулювати суперечки, щоб уникнути тривалих судових розглядів.

*GFK – німецька компанія, яка пропонує послуги соціологічних опитувань, досліджень споживчих ринків, технологій та ЗМІ.

Ірина Железнякова
Керівник проекту Price Control
Директор ТОВ “КА “Перспектива-3000” (СA “Perspektiva-3000” LLC)